Впорядкування адміністративно-територіального устрою України може стати першим кроком до децентралізації / Фото : ukrafoto.com

Децентралізація потребує оптимізації структури місцевого самоврядування

19:01, 09.02.2015
7 хв.

Впорядкування адміністративно-територіального устрою України, який, на думку багатьох спеціалістів, на даний час є морально застарілим, неефективним, може стати першим кроком до децентралізації. Втім, тут не обійтися без оптимізації структури місцевого самоврядування.

За словами директора з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолія Ткачука, оптимальна система децентралізації для України – це створення солідарної системи, коли багатші діляться ресурсами з біднішими. Однак, зазначив експерт, тут важливо не просто надати ресурси, а спрямувати їх в необхідні галузі. «Тут важливо не сприймати якісь регіони за маргіналів, а допомагати їм стати багатшими. Ще один принциповий момент – це створення соціальних ліфтів в усіх територіях, адже в більшості країн світу їхнє ВВП формується саме в містах, де значно простіше створити інфраструктуру  освітню, медичну тощо», - зауважує він.

У свою чергу, суддя Конституційного суду України (1997-2002 рр.), учасник розробки проектів Конституції України та Закону про місцеве самоврядування Микола Корнієнко, оцінюючи реалізацію проектів, направлених на децентралізацію в Україні, новою владою, підкреслив, що залишається надто багато проблем, які треба виправити в першу чергу.

Наприклад, на його думку, сьогодні варто розуміти, наскільки досконала українська конституційна система місцевого самоврядування та наскільки в пропозиціях президента щодо проведення децентралізації враховані проблеми кожного регіону: «Повноваження обласної і районної ради не розмежовані, не визначено, хто і що з них вирішує. Районна рада не має своїх організаційних можливостей, виконавчих органів, фінансових можливостей. В цьому відношенні в пропозиціях голови держави є великий прорив, коли районним обласним радам пропонується надавати право організаційних можливостей, право створювати власні виконавчі органи. Вони отримують власну фінансову основу. Однак немає наділення правосуб’єктністю жителів регіонів».

Недоліки нинішньої системи

Втім, недоліки нинішньої системи на прикладі столиці запропонував побачити експерт з питань територіальної організації влади Юрій Ганущак. «Президент призначає свого представника, аби він контролював законність рішень органу місцевого самоврядування  та координував діяльність органів виконавчої влади. Що ж ми маємо в Києві? Зранку міський голова голосує за виділення землі, після обіду він стає представником державної влади і хоче перевірити на предмет законності свої ж вранішні дії. Це той нонсенс, який уже закладений в Конституції, і який треба виправляти. Той, хто контролює, не може сам і виконувати. Тільки тоді з’являється місцеве самоврядування, коли держава відділяється, і на предмет законності контролює це місцеве самоврядування», - вважає він.

На його думку, схема децентралізації, яку повинні запровадити, має передбачати легітимно обраний  орган, який призначає виконавців, а зовсім окремо має бути орган загальної юрисдикції, який має бути одноособовим органом. «Точно так само має бути окрема людина, призначена президентом для перевірок того, що робиться в регіонах. Ця людина не дивиться на те, доцільно чи ні, а саме - законно чи незаконно», - зазначив експерт.

Виходячи з цього, Юрій Ганущак погодився із своїми співрозмовниками, що для проведення ефективної децентралізації, спочатку варто змінювати Конституцію. Це надасть можливість розмежувати повноваження: держава -  окремо, місцеве самоврядування - окремо.

Більш того, при такому підході, вважає експерт, варто говорити про два рівні децентралізації. Перший – створення повітів, а не районів, другий – область. «Один повіт буде включати, наприклад, 5 районів, що дасть змогу уникнути сепаратизму через відсутність ресурсів, зберігаючи при цьому можливість концентрації ресурсів для вирішення проблем. Маємо вирішувати комплексно три питання: розмежування повноважень, адміністративно-територіальний устрій та фіскальна децентралізація», - розповів він.

Децентралізація – не тільки кошти, а відповідальність за їх використання

Експерти також відзначають необхідність ввести певну відповідальність за розширення повноважень, коли децентралізація - це не просто перехід грошей з центру на місця, а право на помилку, право на вибір, за який ти будеш відповідати сам - «своєрідна селекція відмінників». У цьому контексті, на думку Анатолія Ткачука, існує проблема призначення в регіони тих, хто би не тільки контролював розподіл коштів, а і відповідав за ефективне їх використання. Експерт вважає, що до влади на місцях слід залучати людей, які справді матимуть бажання втілювати зміни на краще.

Так, за його  словами, на сьогоднішній день багато сільських голів не мають вищої освіти. Водночас, «якщо мова піде про повіти, це дасть змогу шукати відповідні кадри», і контролювати кошти зможуть люди з достатнім досвідом.

Крім того, експерти вважають, що місцеві громади також повинні залучатися до адміністративно-територіальної реформи задля розуміння ініціативи «знизу». Для цього можна, наприклад, проводити опитування, скажімо, референдум на місцевому рівні. Однак тут також криється проблема. Зокрема, Анатолій Ткачук уточнив, що Конституція України передбачає можливість проведення місцевого референдуму, втім, це стосується лише громади, а не області, району тощо. «Я допускаю, що в області може бути проведене загальне опитування, але для цього обласна рада повинна звернутися до рад громад з пропозицією провести опитування у кожній громаді. Однак і тут постає запитання, як фрахтувати інтерес? Наприклад, у нас є мільйонник Дніпропетровськ та Кривий Ріг, а на всю решту території області залишається 300 тисяч населення. Не правильно, коли два міста визначатимуть все», - наголосив він.

Суддя Конституційного суду України (1997-2002 рр.), учасник розробки проектів Конституції України та Закону про місцеве самоврядування Микола Корнієнко додав, що, на його думку, розвинена референтна демократія дає багато можливостей для змін в країні. Експерт упевнений, що це дозволило б «мирно усунути Віктора Януковича та колишню владу» ще рік тому: «Місцевий референдум важливий й тому, що дасть змогу уникнути продажу майна регіону, що, скажімо, часто є у Києві.  Можна навести досвід Польщі, де всі рівні адміністративного територіального поділу наділені правовою суб’єктністю. Якщо б у нас це було, можливо, подій у Донецькій і Луганській області, можна було б уникнути».

Олена Агамова

Новини партнерів
завантаження...
Ми використовуємо cookies
Погоджуюся