Про це під час брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі на тему: «Українські громади: від зубожіння до заможності. Досвід Латвії» сказав заступник Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України В'ячеслав Негода.
«Досвід країн, які вдало провели децентралізацію, в тому числі і Латвії, демонструє, що вони не думали довго над тим, скажімо, як назвати основну одиницю самоврядування – гміна, комуна, чи громада. Вони приймали принципово важливі рішення і поступово йшли далі, виправляючи помилки в ході проведення реформи», - сказав В'ячеслав Негода.
Україна ж, за його словами, довгий час розмірковувала над термінологією реформи, тому все ще з великими зусиллями йде шляхом, який наші сусіди давно пройшли.
«Але цього року ми зробили важливі кроки. Вже напрацьовані закони, яких вистачить для реалізації першого етапу реформи, що не вимагає змін до Конституції. Позиція Уряду була і є незмінною - новий рік ми маємо почати на новій бюджетній та податковій основі, що передбачає децентралізацію фінансів. Часу вже не залишилося. Іншого шляху для розвитку країни просто немає», - зазначив В’ячеслав Негода.
У свою чергу Арніс Шульц, директор департаменту з місцевого самоврядування Міністерства охорони навколишнього середовища та регіонального розвитку Латвії повідомив, що реформа місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Латвії теж тривала набагато довше, ніж планувалося, але результати перевершили очікування.
«Наш шлях схожий на ваш. Просто ми набагато раніше почали. Наші реформи з децентралізації мали пройти швидко – з 1993 по 1995 роки. Проте юридичну та фінансові реформи ми робили близько 5 років, а територіальну завершили аж в 2009 році. За цей час з майже 600 самоврядувань у нас залишилося лише 119. І лише сьогодні ми можемо сказати, що реформа вдалася, а самоврядування отримало надзвичайно великі можливості, які вразили навіть скептиків. Впевнений, що і Україна зможе цього досягти», - сказав Арніс Шульц.
