Ця реформа є одним із головних кроків, які очікують від діючої влади більшість українців. Однак мало хто говорить про те, що насправді представляє із себе децентралізація і яким чином регіони повинні отримати ті довгоочікувані та давно обіцяні повноваження.
Вся справа в грошах
Більше грошей – більше повноважень. Саме зміни у бюджетному законодавстві, прийняті Верховною Радою нового скликання, стали фундаментом, на якому згодом виросте ціла структура по розширенню повноважень регіонів та органів місцевого самоврядування. Однак ключовий фактор децентралізації полягає в тому, що регіони зможуть самі вирішувати, яким чином використовувати отримані зі столиці кошти.
Олег Лукша, член робочої групи та координаційної ради з розробки Стратегії розвитку Закарпаття до 2020 року, голова правління Агенства місцевого розвитку та інформаційних ресурсів «Європоліс» розповідає:
«Раніше існував механізм чисто дотацій і субвенцій на розвиток регіону. Різні міністерства розподіляли кошти по регіонах. Порядку в цих процесах не було. Був хаос. Ясно, що половина цих грошей розкрадалася уже на стадії укладення різних тендерів. Тепер же держава переносить розподіл грошей на той рівень, на якому приймаються рішення що саме фінансувати. В цьому і є смисл децентралізації».
Запорукою дієвості цього процесу має стати новий закон, котрий уже незабаром планує прийняти Верховна Рада України:
«Найближчим часом має з’явитися новий закон про засади державної регіональної політики в Україні. Відповідно, новий механізм підтримки регіонального розвитку буде прописаний вже у законі. Держава буде зосереджувати всі кошти для регіонального розвитку у так званому Державному фонді регіонального розвитку».
Зміниться і принцип розподілу та нарахування цих коштів.
«Згідно з оновленим Бюджетним кодексом, 80% коштів Державного фонду регіонального розвитку ділиться відповідно до чисельності населення, яке проживає в регіоні. Раніше цей показник складав 70%. 20% ділиться з урахуванням рівня економічного розвитку регіонів, відповідно до показника валового внутрішнього продукту на одну особу для регіонів, у яких цей показник складає менше як 75% від середнього по Україні. Ми потрапляємо у ці 20%. Наш регіон є дотаційним, ВВП – менше як 70% середньостатистичного по Україні», - пояснює Михайло Ківкович, директор департаменту економіки Закарпатської ОДА.
За попередніми підрахунками, цього року Закарпаття може отримати зі згаданого Державного фонду регіонального розвитку від 130 до 150 мільйонів гривень. 75% із цієї суми область зможе використати на самостійно обрані та розроблені проекти. Решта грошей будуть задіяні для реалізації стратегічних питань, в яких зацікавлена сама держава.
Гроші отримають не всі
Однак, як і в будь-якій хорошій історії, тут є одне «але»: кошти отримають тільки ті регіони, які зможуть підготувати якісну та дієву стратегію розвитку на найближчі 5 років – до 2020-го. Ця стратегія має не лише проаналізувати стан справ та зафіксувати ті чи інші тенденції, але й показати конкретний план дій та назвати кроки, на які витрачатимуться кошти.
На Закарпатті у ці дні саме «кипить» робота над аналогічним документом. Робоча група, до якої входять експерти, представники громадськості та влади, уже кілька місяців поспіль працює над розробкою документа, котрий має стати своєрідною «інструкцією» до роботи регіону на наступні кілька років. Стартувала ця робота із суттєвим запізненням, тому в окремих районах вже навіть встигли забити на сполох, мовляв, Закарпаття ще трохи і «завалить» написання Стратегії. Відтак, залишиться без грошей.
«В той час, коли інші області почали розробляти стратегію день наприкінці травня минулого року, то ми перше засідання провели десь усередині вересня. Я не знаю, із чим зв’язана подібна затримка. Це було ще до мого призначення. Можливо, недостатньо серйозно підходили до цього документа», - розповідає головний «економіст» області Михайло Ківкович.
Однак, як стверджують експерти, хвилюватися не варто – Закарпаття без грошей не залишиться.
«Я був серед тих, хто бив на сполох більше півроку. Але ще нема ситуації незворотної. Є ситуація, коли ми терміново зосередили весь потенціал людський для того, щоб успішно завершити розробку стратегії і здається, що ми це зробимо», - запевняє Олег Лукша.
Відтак наразі районні адміністрації саме працюють над розробкою конкретних проектів, котрі стануть складовою Стратегії розвитку Закарпатської області до 2020 року. Власне, ця робота, котру доводиться виконувати в доволі стислі терміни, і стала приводом для хвилювання в регіонах.
«Ці пропозиції проектів стратегічного значення мали би прийматись тоді, коли будуть визначені самі пріоритети розвитку області. А ми навпаки попросили їх зробити це швидше. Це робота на випередження. Якщо РДА на місці, то вона давно знає, які в них проекти стратегічного значення. Їх просто треба записати до форми. Якщо для когось це величезна проблема, то управлінці не на своєму місці», - вважає Олег Лукша.
Закарпаття у 2020-му
Окрім районних адміністрацій, над Стратегією розвитку Закарпатської області до 2020 працює спеціально створена робоча група. Дещо раніше також було проведено експертне опитування, на основі якого власне і пишеться Стратегія. В опитуванні взяло участь 190 експертів. Їм запропонували заповнити чотири анкети. Результатом стало визначення наступних факторів.
Так, найактуальнішою проблемою Закарпатської області експерти назвали занепад дорожньо-транспортної та комунальної інфраструктури. Особливо на віддалених сільських територіях. На думку експертів, цей фактор негативно впливає на всі сфери економічного і соціального розвитку Закарпатської області.
Відповідно, пріоритетною ціллю №1 для нашого регіону визначили саме вирішення цієї проблеми. На другому місці – розвиток туризму та оздоровчої і курортно-рекреаційної сфери. Пріоритет №3 –підвищення конкурентоспроможності регіону, розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності.
Власне, на основі цих пріоритетів і формуватиметься деталізований список проектів, на котрі виділятиметься фінансування, і котрі мають змінити обличчя Закарпатської області уже через кілька років. Принаймні, так планується…
«Зараз у нас подаються конкретні проекти з районів, зроблений аналіз, готується до обговорення бачення розвитку області, стратегічні цілі або вектори розвитку і операційні цілі. Після цього буде конкретне наповнювання і деталізація», - розповідаєМихайло Ківкович.
Завершити цю роботу планують на початку лютого. Далі текст Стратегії повинні затвердити депутати Закарпатської обласної ради. І вже після цього документ надійде на затвердження до Кабінету Міністрів України. При цьому в регіоні і надалі триватиме обговорення основних пунктів Стратегії.
Загалом уже в травні область повинна буде представити Кабмінові на затвердження проекти, котрі будуть реалізовуватися тут у 2016 році.
