Що робити на Донбасі?

Зміни територіального устрою та формування нових управлінських кадрів.

Зміни територіального устрою та формування нових управлінських кадрів.

Незважаючи на те, що бойовики продовжують утримувати Донецьк та Луганськ, після звільнення Слов’янська та Краматорська можна сподіватися на відновлення контролю України над територією Донбасу[1].

Тому, для подальшої стабілізації ситуації в регіоні, на звільнених територіях необхідно якнайшвидше відновлювати зруйновану інфраструктуру, відновити кадрове забезпечення системи місцевої влади та створити умови для  цивілізованого розвитку бізнесу.

Для цього потрібно:

Створити адекватну нинішній ситуації систему управління(влади) на цій території;

Визначити обсяги необхідних ресурсів для відновлення інфраструктури та місцевої економіки на основі нової концепції – модернізації старопромислових районів та диверсифікації економіки цих територій.

Сформувати систему захисту кордону, органів управління та мешканців Донбасу від залишків терористичних банд та можливих рейдів російських найманців, які заважатимуть стабілізації Донбасу.

Розпочати відбудову Донбасу за участі людей та компаній з інших українських регіонів, використовуючи при цьому матеріали та обладнання власне українського виробництва, створюючі коопераційні мережі між різними українськими регіонами.

Створити план інформаційної підтримки заходів із відбудови Донбасу Україною та поглинути Донбас українським інформаційним простором.

Фактично Україні  необхідно підготувати для Донбасу своєрідний «План Маршала», який охоплював не лише економічні та соціальні складові а й врахував без пекову, інформаційну,  ідеологічну складові, а також переглянув ставлення до територіальної організації прикордонних територій.

Такий план має передбачати не просто масштабне фінансування постраждалого регіону з державного бюджету з штучним підтримуванням збиткових галузей на догоду місцевому бізнесу („місцевим елітам” які в свою чергу сприяли зруйнуванню регіону), а створення умов та забезпечення державної підтримки для функціонування економіки іншого зразка , та підготовку проведення нових реально демократичних виборів, у яких не можуть брати участь ті, хто привів до війни на Донбасі..

До останнього часу структура економіки Донбасу характеризувалась домінуванням великих підприємств і контролювалася „місцевими елітами” (олігархічними та кримінальними угрупуваннями). Малий та середній бізнес(МСБ) був не значним і до того ж вимушений як не обслуговувати інтереси більших груп чи підприємств то віддавати їм частку свого бізнесу.

Під час війни власне МСБ був зруйнований найперше. Саме тому План повинен передусім забезпечити цивілізовані умови для можливості розвитку малого та середнього бізнесу. Власне в умовах відновлення регіональної економіки МСБ може стати головним чинником нормалізації життєдіяльності міст та селищ, особливо в частині надання послуг населенню.

Проте найпершим питанням стає питання відновлення управління територіями Донбасу.

 В цій частині зараз в суспільному обговоренні можна вичленити декілька пропозицій, пов»язаних із зміною адміністративно-територіального устрою Донецької та Луганської областей та областей-сусідів..

Варіант 1. Розділення Донбасу та включення частини території Донецької та Луганської областей до Харківської області, умовна назва «Слободжанщина»

За цим проектом консолідується в одній області значна частина історичної  Слободжанщини.

Виключити зі складу Донецької області і включити до складу Харківської області

Варіант 2. Передача частини території Донецької та Луганської областей до сусідніх областей, та створення двох нових областей, умовна назва «оптимізація».

За цим варіантом, частина районів Донецької області, структура населення та економіки яких відмінна від решти районів області мала бути переданою до областей сусідів, а на основі власне Донецької та Луганської областей могли б бути створені по дві нових області.

Території західних районів Донецької області що могли б бути передані до складу Дніпропетровської області

Загалом Донецька область з урахуванням міст обласного значення втрачає 14.049 тис. кв. км. площі на якій проживає 1415.080 тис. осіб.

Загалом Луганська область з урахуванням міст обласного значення втрачає 14,976 тис. кв. км. площі на якій проживає 452,597 тис. осіб.

Дніпропетровська область збільшується з урахуванням міст обласного значення за рахунок Донецької області на 4.362 тис. кв. км. площі на якій проживає 312.377 тис. осіб. Харківська область збільшується з урахуванням міст обласного значення за рахунок Донецької області на 3.924тис. кв. км. площі на якій проживає 417.835 тис. осіб.

За рахунок Донецької області утворюється з урахуванням міст обласного значення  окрема Азовська область   площею 5.763 тис. кв. км. на якій проживає 684.868 тис. осіб.

За рахунок Луганської області утворюється нова Старобільська область площею 14.976 тис. кв. км з населенням 452,597 тис. осіб.

При цьому зростання території та населення Харківською та Дніпропетровської областей є прийнятним, проте нові області не є достатньо великими за чисельністю населення і випадають із рекомендацій NUTS2. Хоча з точки зору відновлення та розвитку інфраструктури та демонтажу монополії на управління усім Донбасом, такий поділ може бути і виправданим.

За результатами динамічного обговорення можливої зміни адміністративно-територіального устрою Донецької та Луганської областей, варіант 2 визнаний більш придатним для запровадження. Поява на території регіону Донбасу чотирьох  суб‘єктів регіонального рівня позбавить монополії на владу в цих територіях сил, що тривалий час експлуатують регіон, це сприятиме більш збалансованому розвитку регіону, оскільки нові області будуть більш однорідними за різними показниками від структури економіки до структури населення.

Як варіант можливо у визначених варіантом 2 межах,  створити адміністративні округи із прямими стосунками з українськими урядом, де адміністрація округу буде мати значні повноваження щодо управління цими територіями.

Кадри для управління

Сьогодні Україна зіткнулась із складною проблемою, якими чином та якими людськими управлінськими ресурсами вирішувати проблему відновлення управління у регіоні Донбасу.

Місцеві управлінські кадри з органів місцевого самоврядування та й органів виконавчої влади у своїй значній частині виявились не готовими протистояти режиму сепаратистів і або стали на їх бік відверто, або сприяли передачі самозванцям влади чи просто самоусунулись. Значна частина демократично та проукраїнськи налаштованих людей із Донбасу була змушена виїхати в інші регіони, зокрема до Києва.

Фактично Донбас зараз потребує зовнішнього управління, але таке управління навряд чи зможе бути прийнятним для багатьох мешканців цього регіону.

Тому тут важливим елементом такого зовнішнього управління мали б стати вихідці із Донбасу «вимушені емігранти», які покинули регіон в силу не сприйняття політики, яка там творилась протягом багатьох років, і які готові стати управлінцями на своїй малій батьківщині.

Для цього варто оголосити підбір людей для управлінських структур на Донбасі: ОДА, РДА, урядові уповноважені для міст(мають діяти до стабілізації ситуації та проведення нових виборів до місцевого самоврядування), керівники силових структур, директори державних та комунальних підприємств.

Для цих людей необхідно підготувати короткотермінові курси , як працювати у нестабільних умовах Донбасу, як управляти публічними фінансами, як забезпечувати взаємодію різних органів, як працювати з населенням, як вести інформаційну політику.

Таким чином ми отримаємо достатньо підготовлене «зовнішнє управління», яке не буде сприйматись зовнішнім в силу регіональної ідентифікації.  

Додаткове зауваження:

Навіть у випадку відмови від нового територіального розмежування Донецької та Луганської областей, відновлення управління на цих територіях не можливе без ухвалення спеціального закону. В межах нинішнього закону про місцеве самоврядування та про місцеві державні адміністрації створити мобільне та ефективне управління з нових людей на новій організаційній основі не вдасться. Потрібен окремий закон  з можливою назвою «про особливий порядок управління в Донецькій та Луганській області на період відновлення».

Першочергові заходи для Донбасу безпекового та  економічного характеру[1]

Одночасно з встановленням тимчасової (перехідної влади) на звільнених територіях за результатами моніторингу мають проводитись заходи з відновлення безпеки населення та налагодження мирного життя, а саме:

усунення загроз для життя і здоров’я населення: розмінування, обеззараження місцевості, що постраждала від надзвичайних ситуаціях техногенного походження, що виникли в результаті бойових зіткнень. 

Моніторинг умов життя і діяльності населення: визначення загроз хімічного забруднення, випромінення, наявності токсичних відходів, що могли утворитись в результаті бойових зіткнень., забезпечення їх надійного зберігання та подальшою утилізацією.

Виявлення місць поховань та незахоронених тіл. Реєстрація невпізнаних трупів, облік та ідентифікація. Організація належного поховання загиблих.

Заходи із роззброєння населення: від добровільної здачі зброї, вибухових предметів (речовин), стандартних інженерних боєприпасів, до її викупу за винагороду; організація реєстрації мисливської та травматичної зброї.

Організація розслідування воєнних та кримінальних злочинів, переслідування осіб, що здійснили такі злочини. Прийняття заяв у постраждалих, фіксація доказів.

Відшкодування шкоди постраждалим, повернення викрадених (експропрійованих) речей, об’єктів нерухомості, бізнесу власникам.

Подолання криміногенних ризиків, налагодження роботи місцевої міліції – мережі дільничних, патрульно-постової служби.

Вжиття заходів із покращення епідеміологічної ситуації: відновлення каналізаційних колекторів та ємностей; очисних споруд.   Відновлення режиму водо-, газо- та енергопостачання, роботи каналізації, вивезення побутового сміття. Прибирання в житлових будинках та прибудинкових територіях.

На базі мобільних госпіталів ДСНС та МО з облаштування тимчасових пунктів медичної допомоги. Вжиття заходів з відновлення стаціонарних медпунктів, закладів охорони здоров’я (МОЗ).

Відновлення соціальних виплат (пенсії. соціальна допомога; адресна допомога особам, що залишились без майна). Організація постачання продуктів, гуманітарної допомоги.

Відновлення транспортної мережі та організація роботи комунального транспорту.

 Ремонт житлових приміщень, які постраждали в результаті надзвичайної ситуації.

 Відновлення та забезпечення безперебійного енерго-, газо – та водопостачання техногенно-небезпечних об’єктів.

 Проведення заходів підготовки до опалювального сезону, утеплення, розгорнення альтернативних джерел теплопостачання та створення резервних пунктів для обігріву населення на випадок надзвичайної ситуації.

 Організація постійного моніторингу стану техногенно-небезпечних об’єктів – шахт, кар’єрів, електростанцій, водоканалів, газо- та водопроводів, каналізації, техногенно-небезпечних підприємств з метою виявлення рівня пошкоджень в результаті бойових зіткнень та визначення обсягів робіт для локалізації та усунення техногенних загроз. Встановлення режиму охорони та постійного контролю техногенно-небезпечних об’єктів.

Першочерговими завданнями (на центральному рівні влади) мають бути:

Створення Державної програми відновлення Донбасу (з залученням міжнародної допомоги, відповідних фахівців) з врахуванням територіальних особливостей регіону, складом населення та історичного  минулого тощо.

Створення Державних проектів у різних галузях (дороги, транспорт, інфраструктура, охорона здоров’я  тощо)

Залучення потенціалу регіонів України до процесу відновлення Донбасу через прийняття відповідних Міжрегіональних програм підтримки Донбасу.

Залучення міжнародної фінансової, технічної та гуманітарної допомоги для реалізації програм.

Відмова від територіального принципу формування прикордонних військ та підрозділів збройних сил України.

Передислокація військових частин до східного кордону, посилення оборонних позицій, інженерне облаштування кордону (пропозиції Дніпропетровського голови ОДА, тощо).

 Передислокація підприємств ВПК в глиб території України – у можливих випадках та економічної доцільності, при неможливості передислокації посилення охорони підприємств та їх обороноздатності.

Ідеологічно-роз’яснювальні заходи та забезпечення інформаційного супроводу виконання державних програм, діяльності місцевих органів влади, українського війська на підконтрольних територіях.

Вироблення спеціальної політики інформаційного забезпечення та захисту населення (інформаційний щит) від дезинформації тощо з врахуванням територіальних особливостей регіону.

Економічний аспект відновлення регіону:

Першочерговими заходами для відновлення економіки регіону є:

Відновлення інфраструктури: доріг, залізничної інфраструктури, електро- та водо-мереж за рахунок коштів державного бюджету та залученої фінансової допомоги від західних партнерів та Міжнародних фінансових організацій.

Створення умов місцевим підприємцям інвестувати фінансові, матеріальні та інші ресурси у відновлення зруйнованої інфраструктури регіону, ЖКГ, благоустрій населених пунктів тощо. Запровадити пільги з оподаткування інвесторів на період  від 2 до 5 років в залежності від об’єму або суми вкладених інвестицій. 

Розроблення державних та регіональних програм спрямованих на зміни структури економіки регіону, через її диверсифікацію із залученням нових секторів: море господарство, туризм та рекреація, харчова промисловість, реструктуризації старопромислових міст та районів.

Створення спеціальних фондів фінансової допомоги за участю західних партнерів та Міжнародних фінансових організацій з метою реалізації програм реабілітації промисловості та підтримки реалізації проектів реконструкції та відновлення інфраструктури Донецької та Луганської областей.

Створення із залученням міжнародних організацій Регіонального банку реконструкції та розвитку та організація конференції донорів.

Формування державних замовлень на виконання інфраструктурних проектів для збільшення внутрішнього попиту на вітчизняну продукцію (металопродукція, будматеріали, машинобудування).

Визначення пріоритетним повернення ПДВ підприємствам-експортерам регіону для забезпечення підприємств оборотними коштами, необхідними для підтримання операційного циклу в умовах обмеженого доступу до кредитних ресурсів.

Забезпечення ліквідації фактичної кредиторської заборгованості з боку держави та державних підприємств перед підприємствами регіону, зокрема у сфері енергогенерації та ЖКГ.

Допомога у реструктуризації кредитних зобов’язань підприємств Донецької та Луганської областей. У тому числі, за погодженням із представниками фінансових установ запровадження тимчасової відстрочки (до 3 місяців) кредитних платежів («старі» кредити) підприємствами регіону перед комерційними банками України з наданням точкового цільового рефінансування банкам з боку НБУ;

Створення Державної агенції страхування експортно-імпортних операцій. В першу чергу, щодо страхування воєнних, політичних, інфраструктурних ризиків.

 Спрощення адміністративних процедур, пов’язаних зі сплатою податкових платежів та проходженням митного контролю при ввезенні та вивезенні товарів.

 Створення умов для збільшення інвестицій вітчизняними підприємствами у відновлення та реконструкцію об’єктів інфраструктури регіону. В тому числі, застосування пришвидшеного методу амортизації; надання права енергопостачальним та енергогенеруючим підприємствам використовувати інвестиційну надбавку до тарифу на електроенергію.

Вся діяльність держави на Донбасі має бути спрямованою на посилення єдності українських регіонів та налагодження  партнерських відносин між „центром” і „регіоном”

Відправними точками формування нової моделі відносин держави і регіонів мають стати підвищення зацікавленості регіонів у власному розвитку, забезпечення рівноправних відносин держави і регіонів та гарантування територіальної цілісності країни на основі спільного розвитку і спільної відповідальності. Це вимагатиме надання регіонам більшої самостійності в ухваленні економічних рішень, підвищення дієздатності і розширення повноважень місцевого самоврядування, а також забезпечення територіальних громад достатнім матеріально-фінансовим ресурсом.

Формування нових контурів адміністративних і фінансових повноважень регіонів передбачає ухвалення низки критично важливих рішень з урахуванням принципів регіональної політики ЄС, побудову економічно обґрунтованої системи державних фінансових, інвестиційних та соціально-економічних стимулів для структурних зрушень на регіональному рівні.

Виважена, системна та прорахована реформа з децентралізації влади в Україні може бути вкрай важливою для нової парадигми міжрегіональних відносин в Україні, проте її запровадження не може бути капітуляцією держави перед силами, які спровокували конфлікт і які вимагають дезінтеграції України.

А. Ткачук

[1]              Тут і далі, під терміном Донбас розуміється Донецька та Луганська області в їх нинішніх межах

 Використанні матеріали:

      "Щодо стимулювання внутрішнього ринку збуту продукції підприємств базових галузей регіонів Сходу України". Аналітична записка http://www.niss.gov.ua/articles/1488/ 

      "Перспективні напрямки розвитку господарського комплексу територій Азовського узбережжя". Аналітична записка http://www.niss.gov.ua/articles/1586/ 

      «Мир та економічний розвиток на Донбасі» (антикризовий план для Донбасу). Інститут стратегічних досліджень

      „Стратегічний моніторинг розвитку регіонів „ №1-2014 Інститут стратегічних досліджень

УНІАН в Google News