В Україні запрацював новий бюджетний кодекс / Фото УНІАН

Децентралізація потребує оновлення бюджетної системи

Децентралізація в Україні потребує оновлення бюджетної системи. Регіональні громади мають бути зацікавлені у залученні інвестицій і розвитку підприємництва на місцях. Від цього виграють усі – і місцеве самоврядування, і держава.

В Україні запрацював новий бюджетний кодекс / Фото УНІАН

З 1 січня 2015 року в Україні запрацював новий бюджетний кодекс, який міняє стару систему. Вона, у свою чергу, ґрунтувалася на розподілі коштів неупереджено і незалежно від території.  Однак фактично це означало, що кошти розраховували по видатках, які визначалися міністерством фінансів, виходячи з ресурсів. «Фактично, це була рівність у бідності, тобто ніякого стимулу працювати з платниками податків, заохочувати інвесторів не було», - вважає директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак.

Нова система, на його думку, з одного боку заохочує тих, хто заробляє гроші. З іншого – дає стимул громаді, запускає механізм регіонального розвитку. «Тобто регіональний розвиток полягає в тому, що орган, на рівні області, певним чином заохочує інвестиції в ті території, які слабкі і готує в них ґрунт для того, щоб цей бізнес прийшов», - сказав він.

У свою чергу, директор центру аналізу та розробки законодавства асоціації міст України Олександр Слобожан додає, що вже можна навести деякі цифри, як нове законодавство змінило систему, коли центр не лишав нічого на місцях. «Основний показник, який у нас був, - 90% місцевих бюджетів України – дотаційні. Насправді, 96,3% дотаційних… Ми провели аналіз, і, на сьогоднішній день, цей показник складає 74%», - розповів він.

Більше того, спеціаліст відзначив, що 15% місцевих бюджетів є повністю збалансованими, чого раніше не було. «Тобто в них достатньо власних ресурсів на виконання тих видатків, які їм потрібні», - підкреслив він.

Наступним кроком, на думку Олександра Слобожана, повинне бути реформування системи соціальних стандартів та нормативів. «Громадянин, фактично, коли отримує послуги, він не задоволений. Чому? Тому що в нас обсяг фінансування органів місцевого самоврядування цих сфер, наприклад  освіти, охорони здоров’я, не прив’язаний до вартості цих послуг, - зазначає він. - Другий момент, коли відбувається це фінансування, воно не враховує, як працює саме місцева влада. А після реформування для всіх буде передбачений так званий мінімальний рівень стандарту. Тобто, якщо місцева влада працює добре, вона може додати до цього стандарту, який гарантує цією державою, ще свої додаткові кошти».

На думку експерта, ні мінімальна заробітна плата, ні мінімальні інші показники, ні загальнодержавні макропоказники не будуть відрізнятися по всій території України, а от ефективність роботи місцевої влади буде відрізнятись. І це буде гарний критерій для об’єднання громадян.

На думку експертів, щоби такі зміни, у тому числі, щодо децентралізації бюджетних коштів, відбулися в Україні, недостатньо рішення «зверху». «Децентралізація – це не лише передача ресурсів, а й передача відповідальності. Це необхідність вчитися», - заявляє директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук.

На його думку, людям слід пояснювати децентралізацію на простих прикладах. «Наприклад, якщо є податок на нерухомість, значить, чим більше буде будуватися житла на місцях, чим кращими будуть ці будинки, тим більше грошей буде приходити у місцевий бюджет. Сьогодні дозволи на будівництво дає державна інспекція, яка знаходиться далеко і якій абсолютно все одно, чи буде у вас більше будинків, чи не буде. Тому що заробітна плата інспектора не залежить від кількості укладених дозволів на будівництво. Йому головне - відразу отримати хабар, а, якщо кільком людям треба заплатити хабар, багато хто просто не побудується… Тому передача таких функцій місця, неминуче викличе надання згоди на будівництво у громади. Оце і буде безпосередній інтерес того, хто надає дозвіл на будівництво», - пояснює він.

«Далі, громада визначає ставку податку. Якщо ви встановите максимум, забудовники підуть від вас будуватися до сусідів. Якщо не встановите нічого, не отримаєте ресурс на розвиток. І тут вже треба думати, вже треба рахувати», - додає експерт.

Втім, Анатолій Ткачук вважає, що громада готова до змін, а у передачі ресурсів на місця зацікавлені лише ті, хто звик будувати корупційні схеми на рівні держави. Однак той факт, що Верховна Рада внесла зміни до Бюджетного кодексу і прийняла закон про засади державної регіональної політики, дає надію на оптимізм. «Ці два документи, якщо будуть реалізовані остаточно, здійснять віковічну мрію, щоб фінансування регіонального розвитку було: а) передбачуваним; б) прозорим; в) незалежним від лобістів і відкатників… Це великий крок вперед, і тому купа народу хоче зробити все, щоб це не відбулося», - підкреслює він.

«Коли ми зменшуємо кількість адміністративно-територіальних одиниць, де працюють державні органи (в п’ять разів планується зменшення), то, відповідно, починає діяти система, коли вже не можливо перевіряти, кого захочеш, бо там навіть міняються взаємовідносини між органом,  підрозділом і так далі», - додає Ганущак.

Тому, на його думку, у гальмуванні реформи зацікавлені ті, «хто нічого раніше не робив, а гроші мав». Експерт вважає, що, незважаючи на труднощі, і громадяни, і влада, досить швидко зможуть подолати такий інфантилізм. «Ми вже зараз бачимо по реакції з місць, що люди почали рухатись. Вже пішли договори про добровільне об’єднання. Бо, якщо взяти основні податки - податок з нерухомості, податок на землю - то вони є чутливими для людини, а чутливість забезпечує після цього відповідальність», - сказав він.

Анатолій Ткачук зазначив, що Україна має стати солідарною державою, де є солідарність між регіонами, де є солідарність між різними соціальними групами, між різними ідеологічними направленнями: «І децентралізація, вирівнювання ресурсів доходу - це якраз створення солідарного простору. Ми зараз над цим працюємо… Разом з нами багато експертів напрацювали цілу низку необхідних юридичних актів, для того, щоб децентралізація відбувалася, і Україна стала сильною солідарною державою».

«Врешті, у 2017 році – в Україні вже будуть нові спроможні громади, нове місцеве самоврядування», - зауважив, у свою чергу, Олександр Слобожан.

Загалом, експерти впевнені, що країні потрібна грамотна державна політика в плані об’єднання. Перші кроки вже зроблені.

Юлія Султанова

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter