Децентралізація як щеплення від сепаратизму

Децентралізація як щеплення від сепаратизму

Україна потребує реформи адміністративно-територіального устрою, частиною якої є децентралізація. Але слід розрізняти поняття децентралізації та федералізації. Найбільша плутанина в цих поняттях, на жаль, склалася на сході України.

Експерти констатують, що в Україні, на сьогоднішній день, основна маса фінансових ресурсів, що розподіляється у регіонах, зосереджена, в основному, у великих обласних центрах. Далі на місця кошти не надходять. Відтак, місцеві громади не мають можливості розвиватися самостійно. Так, згідно з розрахунками експертів, практично всі обласні центри мають індекс податкоспроможності (співвідношення доходів на душу населення у відповідному регіоні до середнього по Україні) більший середнього. «Майже всі обласні центри мають його вище ніж одиничка, тобто фактично ці показники у них кращі, по відношенню до середнього рівня. На сьогодні, найвищий рівень у Дніпропетровську - близько 3-х. Донецьк знаходиться у лідируючому індексі, за рахунок того що там високі зарплати» - зазначив директор Інституту розвитку територій Юрій Ганущак.

У свою чергу, високий рівень зарплати у Донецьку експерт пояснює так: «У нас 16 мільярдів було щороку на підтримку вугільної промисловості. Тобто, вугільна промисловість у нас не конкурентоздатна. Це все йшло у чорну трубу, тому що давалося конкретним людям. Уявіть собі, купується вугільне обладнання за ці гроші. Після цього воно дається приватникам, тобто вони не витрачають свої кошти…»

«У Києві було зосереджено 21% ВВП всієї України. У Донецькій, Дніпропетровській областях, разом взятих, до цих всіх подій (початку бойових дій на сході України), було 20%» - додає директор з науки та розвитку Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук.

Саме тому Україна потребує зміни адміністративно-територіального устрою задля більш ефективного розподілу коштів у регіонах. За словами директора центру аналізу та розробки Олександра Слобожана, нова система передбачає лишити більше власних ресурсів саме на місцях, аби позбутися набутих канонів минулих часів, тобто, фактично позбавити владу змоги субсидіювати ті чи інші потреби регіонів. Бо централізація у розподілі коштів призводить до перекосів на користь крупних міст.

Більше того, експерти вважають, що нова бюджетна система сприятиме позбавлення регіональних еліт вірусу сепаратизму. Наразі, на думку Анатолія Ткачука, ця тенденція у окремих регіонах спостерігається більше через близькість їх до кордону з Росією. «Що таке ризик сепаратизму в Україні? Це ризик присутності України біля Росії. Тому, поки ми біля Росії, ризик сепаратизму у нас буде постійний, просто питання у розмірі цього ризику», - заявив він.

У разі ж покращення бюджетного положення регіонів, вірогідність оголошення на них власних «народних» республік, експерти категорично відкидають.  «Наприклад, у нас є місто-порт Южний – порт, у якому зашкалюють доходи. Якщо би не було країни Україна, а була Одеська Народна Республіка, хто би туди йшов би в цей порт? Тобто, перевалка у місті розрахована на всю державу, а не на окремий регіон. Таким чином, кожний регіон, реально - це є певна частинка, яка доповнює все інше», - наводить приклад Юрій Ганущак.

У свою чергу, Анатолій Ткачук підтверджує думку Юрія Ганущака на прикладі структури економіки Донецької та Луганської областей: «От у нас є дві області: Донецька і Луганська, де зараз є величезні проблеми. Давайте подивимось на структури економіки цих областей. Одна і друга – це експортноорієнтовані економіки. У них експорт переважає імпорт – це так. Але ефективність експорту у Донецькій області на порядок більше Луганської. ВВП на душу населення у Донецькій області майже вдвічі більше ніж у Луганській, тому що там, в основному, метал, там машинобудування, а у Луганській області - трохи хімії. У Луганській області взагалі жахливий рівень по всіх інших показниках. Там низький ВВП і, якщо подивитися відшкодування ПДВ, яке йде з державного бюджету, воно йде фактично на ці дві території. Але ж, як на них не буде єдиної держави, не буде і відшкодування ПДВ».

Крім того, експерти констатують, що події на Донбасі призвели до різкого падіння промисловості і у Дніпропетровській та Полтавській областях, оскільки економіка пов’язана між собою. Проте, децентралізація допоможе урегулювати таку ситуацію. «Децентралізація створює інші механізми, щоб задіяти внутрішні ресурси, знайти конкурентоспроможні території в рамках кожної області, знайти переваги конкурентної області і, в межах України, разом, регулюючи ресурсами з держави і регіону, збільшувати свої можливості там, де одна гривня дає значно більший результат», - пояснює Анатолій Ткачук.

На думку Юрія Ганущака, якби децентралізація проводилася раніше, то купи проблемних питань можна було б уникнути взагалі. «Є еліти, які мали достатньо серйозні амбіції. Міські голови хочуть повноважень більше – це раз, хочуть менше залежати від тих же дотацій, взагалі впливу центру – це два. І це абсолютно логічно», - розповідає він.

Втім, Анатолій Ткачук вважає, що трохи раніше українці були абсолютно не готові впливати на щось самостійно. Особливо, на Донбасі. «Там завжди була, так би мовити, ієрархія управління. А зараз ієрархія відбудовується  військовими силами. Тому повернути туди самоврядування, децентралізацію, можна лише з демократією, диверсифікацією економіки» - наголошує він.

Однак, призначити на ці території когось із Києва буде демократичним лише  втому випадку, якщо призначення відбудеться в систему виконавчої влади, яка не зрощена із системою місцевого самоврядування. Анатолій Ткачук вважає, що у випадку ліквідації місцевих державних адміністрацій, Україна отримає так званий феодалізм. «Голова Ради стає головою ОДА, а заступник – головою Ради, тобто, отримаємо натуральну мафію, - вважає він. - Тому, коли люди говорять, що треба ліквідувати місцеві державні адміністрації, все віддати на місцеве самоврядування та ще обрати прямими виборами губернатора – це вже все, ми повернемося в феодалізм, такий страшний що й не снилось».

Задля того, щоби не наробити помилок, експерти пропонують взяти на озброєння приклади інших держав. «Наприклад, у Польщі існує посада префекта – це представник держави на території. У нього - контрольні функції, він не управляє бюджетом, він взагалі немає ніякого відношення до того, що там відбувається на території, які рішення приймаються органами місцевого самоврядування, він тільки слідкує, щоб все це було законно, - розповідає Юрій Ганущак. - І оскільки його міняють по території, тобто, три роки пропрацював на одному місці, після чого його призначають на іншу, він, по-перше, не зрощується із місцевою елітою. По-друге, в нього є досвід правозастосування рішень на різних територіях. І в цьому випадку зрощується вся країна, зшивається країна».

У свою чергу, Олександр Слобожан зауважив, що наші сусіди - Молдавія та Росія в певних питаннях також більш розвиненні. «В деяких питаннях наші сусіди – Молдавія і Росія - краще проводять реформи. Наприклад, щодо монетизації пільг. Це та система, яку ми намагалися в цьому бюджетному кодексі поламати, яка не влаштовувала нікого, тому що кожен рік треба дати коштів, яких не вистачає», - розповідає експерт.

Втім, повністю досвід Росії, наприклад, Україні не підходить. Більше того, намагання нав’язати Україні російську систему із розподіленням грошей не знайшли відклику в українців. Тому українська держава створила власну систему. «Були такі міжнародні організації, які працювали із Росією, виходячи з федерального устрою. Але ми перескочили це і зробили свою систему. Що таке федеральне утворення – це закрита система, і фактично, вона призводить до достатньо серйозного сепаратизму. Тому в Україні зробили систему вирівнювання», - розповідає Ганущак.

«В нас самого початку розрахунки трансфертів пішли до міста обласного значення і районів, й окремо виділили для обласних. Тобто, пиріг, який йде на обласний бюджет, набагато менший, ніж той пиріг, який йде на нижній рівень. Це - ще один запобіжник від сепаратизму» - сказав експерт.

Саме тому, згідно, із твердженнями експертів, проведення децентралізації бюджетної системи не лише на Сході, а й по всій Україні, призведе до покращення фінансового стану регіонів та свободу громади у власному виборі – скільки, куди і на що витрачати кошти.

Юлія Султанова

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter