Україна як молода демократія розвиває законодавство і практику демократичних виборів. Загалом Україна слідує міжнародним рекомендаціям у плані належної організації виборів, однак нерідко принципи неупередженості та прозорості виборчих комісій випробовуються, породжуючи виклики для чесних виборів, йдеться у повідомленні на сайті УНЦПД.
Наприклад, під час виборів до парламенту 2012 року «стало неможливим достовірно встановити результати волевиявлення виборців» у 5-ти із 225-ти виборчих округів, під час виборів до органів влади місцевого рівня у 2010 році було ускладненим оскарження рішень виборчих комісій, з якими були незгодні учасники виборів, повторний перерахунок голосів під час виборів Київської міської ради у 2012 році показав, що мав місце неналежний підрахунок голосів, поданих за деяких кандидатів, фіксувалися «випадки підробки виборчих матеріалів». Ці факти знайшли своє відображення у звітах спостерігачів, зокрема місій ОБСЄ/БДІПЛ, та створили підґрунтя для сумнівів щодо належного дотримання Україною положень Копенгагенського документа ОБСЄ 1990 року, відповідно до якого підрахунок голосів та оголошення результатів мають бути чесними.
Відтак, питання − за яким принципом мають формуватися виборчі комісії? Як реалізувати принцип рівності для партій у питанні формування комісій? Як забезпечити фаховий рівень членів комісій в умовах нестабільного законодавства у сфері виборів? Як гарантувати чесний підрахунок голосів? Як організувати роботу комісій у разі проведення різних видів виборів одночасно? Чи варто очікувати змін в організації роботи комісій та підрахунку голосів у ході реформування законодавства у сфері виборів уже цього року і яких саме? – стали в центрі уваги дискусії «Ключові виборчі процедури: напрями реформування». Дискусію 21 квітня 2015 року організувала низка неурядових організацій України, що об’єдналися в мережу «Реанімаційний пакет реформ». Захід був підтриманий Міжнародною фундацією виборчих систем (IFES) і проектом «Об’єднуємося заради реформ» (UNITER), що реалізується Pact. в Україні за сприяння USAID.
Учасники «круглого столу», представники Центральної виборчої комісії та комісій різного рівня вказали на особливості практичної діяльності виборчих комісій. Основна проблема у формуванні комісій − подача партіями неякісних даних щодо кандидатур до складу комісій, використання подань від «технічних» партій, аби максимально забезпечити у комісіях «свою» більшість, після чого слідують масові заміни партіями кандидатур у складі комісій напередодні дня голосування. Така ситуація нерідко перетворює комісії на засіб для досягнення бажаних для такої політичної сили результатів. Водночас, стають марними зусилля, витрачені на підготовку і навчання членів комісій.
За оцінками членів комісій Юрія Орла та Анни Бандурки, ряд положень виборчого законодавства у частині діяльності комісій або не виконується, або їх неможливо виконати. Потребує уваги як матеріально-технічне, так і навчально-методичне забезпечення роботи комісій.
Заступник голови ЦВК Андрій Магера наголосив на трьох основних моментах законодавства для проведення місцевих виборів, які потребують уваги: виборча система з урахуванням конституційних положень щодо функцій місцевого самоврядування, проблема проведення виборів на «прифронтових територіях» і легалізація статусу обласних рад (Луганської та Донецької), а також – формування виборчих комісій нижчого рівня комісіями вищого рівня, а не місцевими радами. Висловився за збереження місцевої організації партії, яка має фракцію в парламенті, як окремого суб’єкта подання кандидатур до складу комісій.
Доповідачі висловили ряд підходів до розв’язання проблемних моментів у діяльності виборчих комісій.
За словами голови Інституту виборчого права Юрія Ключковського, «повнота й чіткість регулювання процедур підрахунку голосів і встановлення результатів голосування − одна із запорук чесних виборів». З деталями виступу можна ознайомитисятут
Водночас, як зазначив аналітик Громадянської мережі ОПОРА Олександр Клюжев, наразі в Україні немає практичної альтернативи наявному способу формування незалежних виборчих комісій, як лише від партій як суб’єктів виборів. Можливі моделі організації комісій представлені в презентації.
Володимир Ковтунець, експерт з питань виборів, звернув увагу на потребу позбавити дільничні комісії невластивих їм повноважень (таких, як розгляд скарг) і усунути дискреційні повноваження (можливості для прийняття рішень комісією на власний розсуд).
На думку Євгена Радченка, головного експерта Групи з реформування виборчого законодавства «Реанімаційного пакету реформ», для забезпечення рівних прав суб’єктів виборів варто відмовитися від жеребкування і водночас запровадити санкції за неподання кандидатур до складу виборчих комісій.
Головний менеджер Групи з реформування виборчого законодавства «Реанімаційного пакету реформ» Олена Чебаненко поділилася із присутніми міркуваннями щодо оптимального для України варіанту бюлетеня для голосування, який, за її пропозицією, має передбачати можливість голосувати за партію (як обов’язковий голос) і водночас − за кандидата від партії («опціональний» голос).
Денис Ковриженко зазначив, що стислі строки підготовки до місцевих виборів ускладнюють проведення роз’яснювальної кампанії для виборців у разі запровадження преференційного голосування і наголосив на потребі використанні інтерактивних методів просвіти. Висловив побажання, що протокол, обсяг якого збільшиться, доцільно заповнювати у подальшому в електронному режимі.
Представник офісу Координатора проектів ОБСЄ в Україні Євген Побережний звернув увагу на потребу системного характеру оновлення законодавства у сфері виборів і гармонізації положень.
Венеціанська Комісія, зауважив представник її Секретаріату Сергій Кузнецов, бачить важливим дотримання неупередженості, незалежності і прозорості як тих принципів, які мають лежати в основі діяльності виборчих комісій і мають забезпечувати довіру до результатів виборів. Із них слід виходити, прагнучи поліпшити діяльність виборчих комісій в Україні та вдосконалити правові засади виборів.
