В розвиток громад Закарпаття інвестували більше 20 мільйонів гривень в рамках проекту ЄС/ПРООН

15:46, 20 травня 2015
Децентралізація
71 0

Ніл Вокер зазначив, що в Україні є давня історію розвитку системи місцевого самоврядування.

Проект / zakarpat-rada.gov.ua

20 травня на базі туристичного комплексу «Воєводино», що на Перечинщині, розпочала роботу триденна щорічна оглядова зустріч спільного Проекту ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду-ІІІ». Участь в заході взяли координатор системи ООН в Україні Ніл Вокер, старший програмний менеджер ПРООН Оксана Реміга, міжнародний менеджер проекту Хендрік ван Зіл, перший заступник голови облради Михайло Попович, координатор Закарпатського обласного підрозділу впровадження проекту місцевого розвитку громад, співголова обласної координаційної ради Любов Павлови,спеціалісти з розвитку, науковці, представники громад, які є партнерами проекту.

Про це повідомляється на сайті Закарпатської обласної ради.

«Місцевий розвиток, орієнтований на громаду” – це всеукраїнський проект, який реалізовується на території України на кошти Європейського Союзу та Програми розвитку ООН з метою створення сприятливого середовища для сталого соціально-економічного розвитку на місцевому рівні шляхом самоорганізації та соціальної активізації громад, розробки та впровадження невеликих за обсягом громадський ініціатив у всіх областях нашої країни. На Закарпатті він працює восьмий рік.

Хендрік ван Зіл зазначив, що наразі виробляється план роботи проекти на цей рік. Третя фаза впроваджується в Україні протягом 2014-2018 років із загальним бюджетом 23, 8 млн. євро. Більшу частину грошей надаватиме ЄС – 23 млн. євро та ПРООН – 800 тис. євро. Мета проекту – сприяння сталому соціально-економічному розвитку на місцевому рівні шляхом зміцнення спільного управління та заохочення громадських ініціатив по всій Україні.

Ніл Вокер зазначив, що в Україні є давня історію розвитку системи місцевого самоврядування. «Нині країна переживає непрості часи, я в цьому міг переконатися, відвідавши Схід України. Там ми вже надаємо гуманітарну допомогу населенню. Її потребує вже більше 5 мільйонів українців. Я оптимістично дивлюся на вашу країну. Цілісніть і неподільність України – є головним. Цей проект, як свідчить досвід дозволяє залучати громади до вирішення власних проблем. 24 області, 200 районів вже працюють в проекті. Інвестовано більше 200 мільйонів гривень в розвиток громад. Громади інвестували ще більшу суму. Цим самим ми стимулюємо людей до реалізації спільних проектів. Така взаємодія покращує доброту населення», – зазначив координатор системи ООН в Україні.

Про регіональний досвід впровадження проекту детально розповів Михайло Попович. Він зазначив, що для Закарпатської обласної ради та обласної державної адміністрації, регіональний та соціальний розвиток територіальних громад є одним із пріоритетних напрямів діяльності. З кожним роком все більше самоврядних громад області включаються у процес регіонального та місцевого розвитку, беручи участь у різноманітних всеукраїнських та міжнародних програмах технічної допомоги.

Обласна влада особливу увагу приділяє участі територіальних громад у проекті ЄС/ПРООН «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду». На нашу думку, важливість проекту як у фінансовій підтримці сталого розвитку населених пунктів, що для нашої гірської місцевості є вкрай важливо, а й, насамперед, у розвитку громадської ініціативи, впровадженні європейського досвіду життєзабезпечення громад.

Набутий досвід партнерства, спільного прийняття рішень, що поставлені в основу проекту, значно змінили світогляд як представників влади, громади, так і конкретних людей. Сьогодні можна сказати, що Проект ПРООН став підготовчою фазою до децентралізації влади в Україні.

І сьогодні, – наголосив промовець, – мені приємно від імені керівництва Закарпатської обласної ради, облдержадміністрації, депутатського корпусу, керівників районів і міст області вітати у цьому залі таке поважне товариство – представників від ООН та ЄС, керівників проекту та представників областей. Дозвольте висловити сподівання, що наша робота буде плідною, а обмін досвідом – корисним для всіх.

Відтак М.Попович представив результати впровадження проекту в Закарпатській області.

Так, починаючи з 2008 року, за період співпраці Закарпаття з проектом МРГ, налагоджено партнерство з усіма 13 районами, 116 місцевими радами, 116 громадськими об’єднаннями області, що нараховують 25 тисяч 168 громадян і представляють 56 тисяч 511 домогосподарств, які активно беруть участь у розвитку своїх територій. Проведено 225 тренінгів та пройшли навчання 4992 чоловік, організовано 544 заходи за участю понад 12 тис. осіб.

Загальна сума ініціатив становить 20 мільйонів 773,064 тисячі гривень, внесок громад – 1 мільйон 284,778 тисячі гривень, внесок Проекту МРГ – 8 мільйонів 960,934 тисячі гривень, внесок місцевих органів влади – 10405,784 тисячі гривень, спонсорська допомога – 121,568 тисячі гривень.

Ініціативи були спрямовані на вирішення найбільш актуальних проблем громад: заходи з енергозбереження на соціальних об’єктах – 86 проектів, охорона здоров’я – 24 проекти, водопостачання – 5 проектів, екологія – 1 проект.

В області створено та працюють 13 районних ресурсних центрів, 4 з яких отримали матеріально-технічне забезпечення від проекту.

116 громадських об’єднань спільно з проектом «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» та владою реалізували 116 мікропроектів, користь від реалізації яких отримали понад 100 тисяч мешканців Закарпаття.

Науковий потенціал було задіяно задля партнерства між УжНУ і ПРООН.

До реалізації проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду» активно долучаються наукові заклади та студентство краю, що стимулює науковий підхід у роботі громад з мікропроектами розвитку. На сьогодні укладено угоду про партнерство з Ужгородським національним університетом, така ж угода готується і з Мукачівським державним університетом.

Далі Михайло Попович розповів про перспективи впровадження ІІІ фази.За його словами, нині в області швидкими темпами впроваджується ІІІ ФАЗА (основний компонент, муніципальний компонент) проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду».

Для участі в ньому відібрано 8 районів: 29 сільських рад, 1 міська рада та 2 селищні, в яких вже проведено 32 семінари.

Визначено міста, які стали партнерами проекту по впровадженню муніципального компоненту. Це – міста обласного значення Ужгород та Хуст.

32 громади, які самоорганізувались, уже склали плани розвитку та визначили пріоритетні завдання. Зокрема, ними передбачено здійснити енергозберігаючі та енергоефективні заходи у 18 шкільних і дошкільних установах, 8 закладах охорони здоров’я, у двох селах планується встановити енергоефективне вуличне освітлення.

Мешканців трьох сіл – забезпечити питною водою, в одному населеному пункті вирішити проблему утилізації побутових відходів.

Плани громад включені у програми соціально-економічного розвитку сіл і районів та обговорені на форумах місцевого розвитку. В місцевих бюджетах на цей рік передбачено співфінансування цих проектів.

Опісля він озвучив ключові висновки роботи проекту. Йшлося про те, що влада та громади Закарпаття переконались: взаємна співпраця з донорами проекту Європейським Союзом та Програмою розвитку ООН – це реальна основа для поліпшення життя краян і шлях до залучення інвестицій. Завдяки проекту вдалося вирішити багато питань розвитку соціальної інфраструктури, поліпшення соціального становища сільських жителів.

Впровадження проекту дало можливість виявити місцевих лідерів, здатних об’єднати зусилля людей, організувати громаду для вирішення загальнокорисних справ, очолити місцеві ради, стати керівниками районних адміністрацій та обласних служб. Це вкрай потрібно при реформуванні органів місцевого самоврядування.

Проект сприяє також розвитку євроінтеграційних процесів в Україні, налагодженню транскордонних зв’язків. Громади Закарпаття, отримавши досвід та знання в проекті, залучають кошти від інших міжнародних донорів. Сьогодні на рівні області діє 14 угод про співробітництво із зарубіжними партнерами, близько 100 територіальних громад знайшли побратимів за кордоном.

В енергозбереженні має великий суспільний вплив на процес здобуття енергетичної незалежності нашої країни. Громадяни вчаться економії енергоресурсів, їх ефективному використанню, застосуванню європейських соціальних стандартів. Лише перехід на альтернативні джерела опалення 32 навчальних закладів області дав можливість досягти економії коштів за енергоносії на рівні 3,1 мільйона гривень на рік. Тому впровадження інноваційних технологій по енергоефективності та енергозбереженню стане і надалі одним із пріоритетних напрямів діяльності громад.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter